Висвітлено просторову та часову впорядкованість живого світу. Розглянуто основні закони природи та її рушійні сили, показано механізм їх дії на всіх рівнях організації життя - від клітини до суспільних його форм, що дуже важливо для формування екологічного світогляду. Визначено основні функції ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти) як основного носія інформації у живій системі. Проаналізовано особливості утворення екосистем, розкрито суть поняття "екологічна ніша" та наведено закон неодмінного її наповнення. Представлено основні етапи еволюції живого світу. Висвітлено теоретичні уявлення про походження життя на Землі, а також трансформацію дарвінського вчення у неодарвінізм та основні закони екології. Визначено сутність процесів спадковості, мінливості, мутації, гомеостазу. Охарактеризовано відкрито-незрівноважені живі системи та біологічні ритми. Показано особливості утворення виду та популяції, розглянуто взаємодію окремих особин та закон генетичної різноманітності. Описано механізм функціонування живої системи у межах груп, на які природно поділяються організми: доклітинних форм життя (вірусів) і клітинних (що містять ядро або не мають його), одноклітинних та багатоклітинних - тварин, рослин, грибів, міксоміцетів. Проаналізовано загальні особливості їх будови та життєдіяльності, росту та розвитку, живлення, дихання, виділення, транспорту речовин, розмноження та регуляції життєвих процесів. Принципова новизна даного видання полягає у відмові від редукціоналізму - панівного в природознавстві методу, який передбачає розчленування живого на складові частини.

Освещена пространственная и временная упорядоченность живого мира. Рассмотрены основные законы природы и ее двигательные силы, показан механизм их действия на всех уровнях организации жизни - от клетки к общественным ее формам, что очень важно для формирования экологического мировоззрения. Определены основные функции ДНК (дезоксирибонуклеиновой кислоты) как основного носителя информации в живой системе. Показаны особенности формирования экосистем, раскрыта сущность понятия "экологическая ниша" и закон обязательного ее наполнения. Рассмотрены основные этапы эволюции живого мира. Освещены теоретические представления о происхождении жизни на Земле, а также трансформация дарвинского учения в неодарвинизм и основные законы экологии. Раскрыта сущность процессов наследственности, изменчивости, мутации, гомеостаза. Охарактеризованы открыто-неуравновешенные живые системы и биологические ритмы. Представлены особенности формирования вида и популяции, рассмотрено взаимодействие отдельных особей и закон генетического разнообразия. Установлен механизм функционирования живой системы в пределах групп, на которые естественно делятся организмы: доклеточных форм жизни (вирусов) и клеточных (у которых есть или отсутствует ядро), одноклеточных и многоклеточных - животных, растений, грибов, миксомицетов. Проанализированы общие особенности их строения и жизнедеятельности, роста и развития, питания, дыхания, выделения, транспортировки веществ, размножения и регуляции жизненных процессов.

Принципиальное отличие данного издания в отказе от редукционализма - господствующего в природоведении метода, предусматривающего расчленение живого на составляющие части.

На основі поліфункціональної концепції радіального використання природних ресурсів розглянуто наукові засади щодо методів ідентифікації та типології біорізноманіття. Висвітлено способи оцінки наявної ємності екосистем, критеріїв екологічних ризиків і рекомендації щодо їх зниження до рівнів, які забезпечуватимуть збереження біорізноманіття та підтримання функціональної стійкості екосистем. Наведено науково обгрунтовані засади щодо збереження біорізноманіття біоти екосистем за допомогою пасивних та активних методів охорони.

Висвітлено теоретичні основи радіобіології, а також її основні проблеми й аспекти. Розглянуто механізм взаємодії іонізуючих випромінювань із речовинами, формування первинних радіаційних ушкоджень біологічно важливих молекул та ураження клітин, клітинних популяцій і цілісного багатоклітинного організму. Досліджено радіобіологічні реакції, а також основні фактори радіостійкості видів, які належать до різних стихій живої природи.

Наведено назви близько 5 400 видів рослин, розповсюджених в Україні, Росії, країнах Західної Європи, Північної Америки, Африки на українській, російській та англійській мовах. Наукові назви рослин подано латинською мовою. Запропоновано зведену таблицю назв рослин чотирма мовами.

Приведены названия около 5 400 видов растений, распространенных в Украине, России, странах Западной Европы, Северной Америки, Африки на украинском, русском и английском языках. Научные названия растений даны латинским языком. Предложена сводная таблица названий растений на четырех языках.

Розглянуто питання радіаційної біохімії та молекулярної радіобіології, виявлено генетичні та медико-біологічні ефекти опромінення. Проаналізовано закономірності системної реакції організму на дію гострого, пролонгованого та хронічного опромінення. Висвітлено проблеми радіоекології, а також вплив радіонуклідів на якісні показники продукції. Визначено параметри накопичення важких металів в органах і тканинах корів. Запропоновано класифікацію агроландшафтів за ступенем їх радіоекологічної небезпеки.

Рассмотрены вопросы радиационной биохимии и молекулярной радиобиологии, выявлены генетические и медико-биологические эффекты облучения. Проанализированы закономерности системной реакции организма на действие острого, пролонгированного и хронического облучения. Освещены проблемы радиоэкологии, а также влияние радионуклидов на качественные показатели продукции. Определены показатели накопления тяжелых металлов в органах и тканях коров. Предложена классификация агроландшафтов по степени их радиоэкологической безопасности.

Запропоновано методику оцінки екологічного стану басейнів рік України, визначено критерії придатності поверхневих і підземних вод для споживання. Висвітлено медико-біологічні проблеми мінімізації екогенетичного ризику в державі. Проаналізовано вплив енерго- та теплогенерувальних підприємств на стан довкілля. Наведено концепції побудови інформаційної системи підтримки еколого-економічного монітирингу, а також ризику неінфекційних захворювань у населення під впливом чинників навколишнього середовища.

Предложена методика оценки экологического состояния бассейнов рек Украины, определены критерии годности к употреблению поверхностных и подземных вод. Освещены медико-биологические проблемы минимизации экогенетического риска в государстве. Проанализировано влияние энерго- и теплогенерирующих предприятий на состояние окружающей среды. Приведены концепции построения информационной системы поддержки эколого-экономического мониторинга, а также риска неинфекционных заболеваний у населения в результате влияния факторов окружающей среды.

Висвітлено життєвий шлях і діяльність О.В. Топачевського - видатного вітчизняного ботаніка та гідробіолога, педагога, організатора науки, засновника київської школи альгологів, професора, академіка АН УРСР. Наведено бібліографічні описи його наукових робіт і літературних джерел про нього.

Освещены жизненный путь и деятельность А.В. Топачевского - выдающегося отечественного ботаника и гидробиолога, педагога, организатора науки, основателя киевской школы альгологов, профессора, академика АН УССР. Приведены библиографические описания его научных работ и литературных источников о нем.

Наведено результати дослідження радіобіологічних ефектів у рослин, які зазнавали хронічного опромінення внаслідок зростання на територіях, забруднених радіонуклідами, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Визначено реакцію рослин на опромінення; проаналізовано біологічну ефективність хронічного і гострого, зовнішнього та внутрішнього опромінення рослин. Значну увагу приділено радіаційній індукції геномної нестабільності. Розглянуто два типи адаптаційних стратегій рослин - онтогенетичну і генетичну (філогенетичну) адаптацію.

Приведены результаты исследования радиобиологических эффектов у растений, подвергшихся хроническому облучению вследствии роста на территориях, загрязненных радионуклидами, в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Определена реакция растений на облучение; проанализирована биологическая эффективность хронического и острого, внешнего и внутреннего облучения растений. Значительное внимание уделено радиационной индукции геномной нестабильности. Рассмотрены два типа адаптационных стратегий растений - онтогенетическую и генетическую (филогенетическую) адаптацию.

Наведено понад 1 600 назв (латинською, українською та російською мовами) судинних рослин флори України, зокрема, кипарис поховальний, ялиця біла, ковила тирсова, рдесник стиснутий, торчок нечуйвітролисий, волохатка опушеноквіткова, шавлія липка.

Приведено более 1 600 названий (на латинском, украинском и русском языках) сосудистых растений флоры Украины, в частности, кипарис погребальный, пихта белая, ковыль тирсовый, рдест сжатый, торчок ястребинколистый, волосатка волосистоцветковая, шалфей клейкий.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39-271.25

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*551.3-66

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*441.221.2

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*441.221.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено темнову репарацію ДНК зародків, ізольованих із насіння цукрового буряка, яке зазнало стимулювальної обробки. Для всіх досліджених варіантів обробки встановлено суттєве підвищення (від 19 до 321 %) рівня темнової репарації ДНК. Дозове гостре гамма-опромінення використано для вивчення здатності обробленого насіння репарувати додаткові ушкодження ДНК. Зроблено висновок, що радіаційний фактор дозволяє виявляти потенціал репаративних систем. Останній, на думку авторів, робить можливим визначення оптимальних умов стимулювальної обробки.

Зазначено, що в зоні впливу Чорнобильської катастрофи у об'єктів біоти спостерігаються різноманітні віддалені наслідки хронічного опромінювання, які започатковуються влученням іонізувального випромінювання в генетичний апарат і в мембранну систему клітин. Серед віддалених наслідків опромінювання особливо важливе значення мають радіаційна індукція геномної нестабільності, проліферативна загибель клітин, апоптоз, трансформація та втрата здатності клітин адекватно реагувати на позиційну інформацію. По відношенню до цих радіобіологічних реакцій хронічне опромінювання (ХО) у порівнянні з гострим виявилось більш ефективним. Реакції біоти на ХО поєднують розвиток радіаційних пошкоджень та активну відповідь організму і видових популяцій на сприйняття сигналу тривоги, в якості якого виступає опромінювання. Внаслідок розвитку віддалених радіобіологічних реакцій на ХО в біоті спостерігається зростання мінливості, порушення морфогенезу, збільшення частот цитогенетичних пошкоджень. Разом із тим в опромінюваній біоті відбуваються і відновлювальні процеси, серед яких вирізняється гаплонтний клітинний відбір, завдяки якому принаймні частково ліквідується породжуваний ХО генетичний вантаж.

Наведено понад 6 000 термінологічних одиниць з морфології та систематики судинних рослин (СР), з яких більше половини родові й видові назви СР флори України. Увагу приділено понятійним термінам іншомовного походження (близько 1 000 одиниць).

Проаналізовано радіобіологічні наслідки опромінення людини та біоти, визначено клітинні, організмені й популяційні ефекти, а також радіобіологічні ефекти малих доз іонізуючої радіації. Розкрито особливості окисного гомеостазу та метаболізму ліпідів у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з надлишковою масою тіла та ожирінням. Розглянуто питання застосування методу рамановської спектроскопії для дослідження кістки альвеолярного відростка у хворих з хронічним радіаційним опроміненням в анамнезі. Вивчено вплив радіойодтерапії на активність цистеїнових протеаз за пухлинних інвазій щитовидної залози. Визначено вітамінний склад харчових раціонів дітей дошкільного віку, які мешкають за умов підвищеного вмісту радіонуклідів у навколишньому середовищі. Проведено оцінювання індивідуальної радіочутливості організму за показниками неспецифічної стрес-реакції. Увагу приділено питанням інтродукції рослин на забруднених радіонуклідами територіях. Описано радіоекологічні технології зниження дозових навантажень на людину. Висвітлено закономірності біогеохімічної трансформації та міграції радіонуклідів в екологічних системах.

Наведено результати досліджень з актуальних питань фізіології рослин. Проаналізовано донорно-акцепторну взаємодію прапорцевого листка, колоса та стебла у продукційному процесі рослин озимої пшениці. Розглянуто органоспецифічну експресію ліпідтрансферного протеїну на різних етапах онтогенетичного розвитку сосни звичайної. Вивчено вплив мульчування грунту та внесення абсорбентів вологи на фізіологічні показники в листках саджанців винограду. Визначено особливості яровизаційної потреби та фотоперіодичної чутливості миронівських сортів озимої м'якої пшениці. Досліджено активність поліфенолоксидази у міжвидових гібридів соняшнику. Показано особливості формування подуктивності озимої пшениці за умов дефіциту води у грунті. Висвітлено перспективи застосування бактеріальних препаратів комплексної дії для корекції мікробних процесів у агроекосистемах. Запропоновано спосіб обробки рослин гербіцидами класу грамініцидів. Розкрито ефективність застосування бакових сумішей для регуляції росту, розвитку та продуктивності ярого ячменю.

Протягом усієї еволюції життя на Землі живі організми зазнавали дії малих доз іонізуючого випромінювання, зумовленого природними радіоактивними ізотопами, які у розсіяному стані виявляються у будь-яких компонентах біосфери. За низьких доз радіація, напевно, не може відігравати роль енергетичного джерела для життєвих процесів, але завдяки особливостям взаємодії іонізуючих випромінювань з речовинами вона спричиняє мутагенну дію та виконує певну інформаційну функцію. Різке зростання радіоактивності природного середовища, котре пов'язане з аваріями атомних реакторів та випробуванням ядерної зброї, набуває загрозливого характеру внаслідок того, що перевищення фону природних радіоактивних випромінювань супроводжується індукцією нестабільності геному, втратою клітинами здатності сприймати позиційну інформацію, регулювати онтогенетичний розвиток тощо. Дослідження віддалених ефектів опромінення на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, мають проводитися на різних рівнях - від молекулярно-генетичного до популяційного і ценотичного.

Викладено наукові основи біоіндикації, яка грунтується на засадах сучасної екології та різних біологічних дисциплін і використовується для оцінювання стану навколишнього середовища. Показано основні напрями біоіндикації, розкрито поняття індикатора, проблеми стресу та біоіндикації. Проаналізовано пошуки індикаторів і зміни їх ознак залежно від рівня організації живого. Значну увагу приділено сучасним методам і шкалам, зокрема розробленому автором методу синфітоіндикації. Подано характеристику цього нового наукового напряму. Висвітлено питання дендроіндикації, дистанційної індикації, індикації стану екосистем, їх забруднень, змін у часі та просторі (атмо-, гідро- та педосфери, пошуків корисних копалин, змін клімату) під впливом вищих рослин і рослинних угруповань, лишайників, мохів, водоростей і тваринних організмів. Приділено увагу проблемам ландшафтної біоіндикації, оцінювання геоморфологічних процесів, динаміки та стійкості екосистем, використання екологічних індикаторів для забезпечення сталого розвитку.